Оцінювання учнів 5-9 класів
Оцінювання результатів навчання учнів у 2026/2027 навчальному році здійснюється відповідно до Системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 04 травня 2026 року № 722, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24 червня 2026 року за № 922/46316, з урахуванням змін, внесених наказом МОН України від 29 червня 2026 року № 1001, Рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 5–9 класів закладів загальної середньої освіти, затверджених наказом МОН України від 14 серпня 2026 року № 1427, Державного стандарту базової середньої освіти, Типової освітньої програми для 5–9 класів закладів загальної середньої освіти в редакції, чинній відповідно до наказу МОН України від 17 серпня 2026 року № 1430, модельних навчальних програм.

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є: формувальне оцінювання; поточне оцінювання; підсумкове оцінювання, що включає тематичне, семестрове та річне оцінювання; державна підсумкова атестація — у випадках і порядку, визначених законодавством.

Для учнів 5–9 класів формувальне оцінювання може здійснюватися за вербальною, рівневою або бальною шкалою. Поточне та підсумкове оцінювання результатів навчання здійснюється за 12-бальною шкалою — від 1 до 12 балів.

Оцінювання здійснюється за визначеними критеріями, які дозволяють встановити відповідність між вимогами до обов’язкових результатів навчання, визначеними Державним стандартом, і фактичними результатами навчання, яких досягли учні. Загальні критерії оцінювання результатів навчання учнів (додаток до наказу МОН від 04 травня 2026 року № 722), що визначають єдині підходи до встановлення рівня результатів навчання учнів, розроблено на засадах компетентісного підходу з урахуванням таких інтегрованих показників навчальної та пізнавальної діяльності учнів: когнітивні процеси; навчальна діяльність; рівень самостійності; рівень комунікації та взаємодії; частота вияву умінь..

Критерії оцінювання реалізуються за чотирма рівнями (початковий, середній, достатній, високий). Кожний наступний рівень охоплює вимоги до попереднього, а також додає нові. Критерії оцінювання дають змогу здійснювати оцінювання результатів навчання у 12-бальній шкалі оцінювання.

Оцінювання результатів навчання здійснюється за допомогою різних методів, вибір яких зумовлюється особливостями змісту навчального предмета / інтегрованого курсу, його обсягом, рівнем узагальнення, віковими особливостями учнів із застосуванням різних способів і засобів.

До основних методів належать: педагогічне спостереження; усне опитування; бесіда, інтерв’ю, анкетування; аналіз навчальних продуктів; виконання письмових і практичних завдань; дослідницька та проєктна діяльність; виконання практичних робіт; презентація результатів діяльності; самооцінювання; взаємооцінювання; тестування; діагностувальні та підсумкові роботи.

Частотність та процедури проведення оцінювання, а також види діяльності, результати яких підлягають оцінюванню, визначають педагогічні працівники з урахуванням дидактичної мети, особливостей змісту навчального предмета / інтегрованого курсу та з урахуванням етапу опанування програмовим матеріалом та етапу досягнення очікуваного результату навчання.

Оцінювання учнів 10–11 класів
Оцінювання учнів 10-11 класів здійснюється за Критеріями оцінювання та Орієнтовними вимогами оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти.

При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. При цьому окрема тематична атестації при здійсненні відповідного оцінювання, як правило, не проводиться.

Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учнів з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо.

Річне оцінювання здійснюється на підставі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним від оцінок за І та ІІ семестри. При виставленні річної оцінки мають враховуватися: важливість тем, які вивчались у І та ІІ семестрах; тривалість їх вивчення та складність змісту; динаміка особистих навчальних досягнень учня з предмета протягом року; уміння застосовувати учнем набуті протягом навчального року знання тощо.

Семестрова і річна оцінки можуть підлягати коригуванню (пункт 3.2. Інструкції з ведення класного журналу 5–11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів; пункти 9–10 Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу.

Загальні положення
Система та критерії оцінювання – це сукупність процесів, спрямованих на визначення відповідності результатів навчання учнів вимогам освітніх Держастандартів. У наказі визначено основні терміни, зокрема:

оцінка – результат оцінювання, який відображає рівень досягнення учнями очікуваних результатів навчання, визначених відповідною навчальною програмою, і може бути виражена вербально або кількісно (у балах чи рівнях). Вона є конфіденційною інформацією, доступною педагогічним працівникам, учню та його законним представникам;
оцінювання – процес спостереження за навчальною та пізнавальною діяльністю учнів, а також опис, збір, фіксація та інтерпретація інформації про освітній процес і результати навчання. Об’єктом оцінювання є результати навчання учнів.
Інформування учня та його законних представників про результати навчання може здійснюватися:

під час індивідуальних зустрічей;
за допомогою паперових або електронних носіїв, інформаційно-комунікаційних технологій;
шляхом фіксації результатів навчання у свідоцтві досягнень.
Принципи та функції оцінювання
Незалежно від виду та форми здобуття освіти оцінювання результатів навчання учнів має відповідати низці принципів:

1) Справедливим – ґрунтуватись на чітких і зрозумілих критеріях, відомих усім учасникам освітнього процесу заздалегідь. Водночас оцінювання має бути спрямоване на підтримку розвитку учнів і передбачати можливість отримати зворотний зв’язок, пояснення виставленої оцінки та, у разі незгоди, оскаржити результати навчання.

2) Неупередженим – здійснюватись на основі досягнутих учнями результатів навчання, без впливу особистого ставлення чи вподобань педагогічного працівника.

3) Об’єктивним – передбачати використання інструментів оцінювання з чіткими та зрозумілими критеріями, які мінімізують можливість різного трактування результатів. Об’єктивність також забезпечується:

застосуванням стандартизованих процедур оцінювання, однакових для всіх учнів;
можливістю перевірки результатів іншими педагогічними працівниками;
зосередженням виключно на вимірюваних результатах навчання.
4) Незалежним.

5) Недискримінаційним – передбачати адаптацію методів оцінювання до особливостей освітнього процесу з метою забезпечення учням рівного доступу до оцінювання та недопущення дискримінації.

6) Доброчесним – здійснюватись з дотриманням принципів академічної доброчесності. Якщо під час виконання навчальної роботи виявлено порушення (академічний плагіат, фабрикацію, фальсифікацію, несамостійне виконання завдань, недозволену допомогу тощо), застосовуються відповідні заходи реагування та санкції згідно із законами України «Про повну загальну середню освіту», «Про академічну доброчесність» та/або внутрішніми документами закладу освіти.

Оцінювання в закладах освіти виконує такі функції:

формувальну – дає змогу відстежувати динаміку навчального поступу учнів та визначати їхні індивідуальні навчальні потреби;
констатувальну – дає змогу встановити рівень досягнення результатів навчання;
діагностувальну – допомагає визначити стан набутого досвіду, з’ясувати причини труднощів та відстежувати динаміку навчання;
мотиваційну – сприяє активізації внутрішньої мотивації до навчання через конструктивне оцінювання, яке допомагає учню відчути задоволення від власного результату;
коригувальну – спрямовує зусилля на подолання виявлених труднощів шляхом індивідуалізації завдань і підходів;
прогностичну – допомагає визначити знання та вміння, необхідні на наступних етапах навчання, а також сформувати реалістичні очікування;
розвивальну – мотивує учнів до рефлексії та самовдосконалення, допомагає аналізувати власні сильні й слабкі сторони завдяки якісному зворотному зв’язку;
виховну – формує відповідальне ставлення учнів до результатів власного навчання та якості виконання завдань;
управлінську – забезпечує інформацією, необхідною для ухвалення рішень щодо академічної успішності, потреби в додатковій підтримці, переведення учнів до наступного класу та моніторингу якості освіти на рівні закладу.
Підходи до оцінювання
Оцінювання результатів навчання здійснюється на засадах компетентнісного підходу та має відповідати таким вимогам:

зосереджуватися на здатності учнів застосовувати знання у практичних ситуаціях, а не лише механічно відтворювати теоретичний матеріал;

передбачати використання практико-орієнтованих завдань;
акцентувати увагу на рівні оволодіння вмінням, а не на кількості допущених помилок;
підтримувати позитивне ставлення до навчальних досягнень учнів незалежно від рівня цих досягнень;
використовувати різноманітні методи для визначення рівня сформованості знань, умінь, ставлень і цінностей;
враховувати індивідуальний освітній поступ учня під час формувального оцінювання;
залучати учнів до самооцінювання та взаємооцінювання;
здійснювати оцінювання виключно на основі чітких і зрозумілих критеріїв;
забезпечувати якісний зворотний зв’язок між педагогічним працівником та іншими учасниками освітнього процесу.
Під час оцінювання також необхідно враховувати рівень сформованості наскрізних умінь учнів. Зокрема, йдеться про читання з розумінням, критичне та системне мислення, здатність співпрацювати з іншими, розв’язувати проблеми тощо.

Види оцінювання
Основними видами оцінювання в закладі освіти є:

1) Формувальне оцінювання – спрямоване на відстеження динаміки навчального поступу учнів та визначення їхніх навчальних потреб. Його здійснює педагогічний працівник, а також самі учні через взаємооцінювання та самооцінювання.

2) Поточне оцінювання – здійснюється на визначених етапах освітнього процесу, щоб перевірити відповідність досягнутих результатів очікуваним. Для цього використовують спеціальний інструментарій.

3) Підсумкове оцінювання – передбачає зіставлення досягнутих результатів навчання з очікуваними. Воно поділяється на:

тематичне оцінювання, яке здійснюється на основі поточного оцінювання за структурною одиницею навчальної програми та/або результатів виконання підсумкової (діагностувальної) роботи;
семестрове оцінювання, яке узагальнює результати навчання наприкінці вивчення всіх структурних одиниць програми, передбачених для відповідного періоду навчання, та/або враховує результати підсумкових семестрових робіт;
річне оцінювання, яке здійснюється на основі семестрових оцінок.
4) Державна підсумкова атестація передбачає оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття певного рівня повної загальної середньої освіти, вимогам державних стандартів (порядок її проведення затверджено наказом МОН від 07.12.2018 року № 1369)
Результати семестрового, річного оцінювання та державної підсумкової атестації (у разі її проведення) відображаються у свідоцтві досягнень учня.

У разі вибуття учня із закладу освіти, зокрема через виїзд за кордон, надання соціальної відпустки, призов на військову службу тощо, оцінювання його результатів навчання може бути проведене достроково. Процедуру такого оцінювання визначає заклад освіти.

Організація та форми оцінювання
Оцінювання результатів навчання можна класифікувати